СЛУХАЙ СЮДИ: 

в українській музиці все добре, просто не всі про це знають

Українська музика — це не тільки ОЕ та “Скрябін” (при всій повазі). Це ще “вау, це точно українські хлопці?” И “нічого собі, дає Україна!”. Не перемикайте канали, не шукайте інші FM-хвилі — ідіть на YouTube та Sound Cloud. Там на вас чекає щось неймовірне — справжнє європейське звучання, модні хіти, які підкорюють західні хіт-паради, і музичну молодь, яка думає і творить по-новому.

НЕ ФОРМАТ. Про Hardkiss я дізналася у 2014 році, коли абсолютно випадково отримала безкоштовні квитки на їх півторагодинний(!) концерті в Одесі. При чому на той час я була активноюм радіослухачкою. Власне, в цьому і була проблема — в радіо і телебаченні, які рідко дають шанс новичкам. Зазвичай головним засобом просування нового українського звуку стають соцмережі та YouTube. Втім, в нашій країні ці ресурси не роблять людей популярними до тих пір, поки за них не візьметься старий добрий «ящик», та й то з докладним поясненням, хто це, звідки, і чому їх треба любити не менш, ніж Павла Зіброва та Ані Лорак. В іншому випадку, прорив залишиться непоміченим. Так сталося з тим же Hardkiss. Коли вони відкрили премію МузТВ у Москві, багатотисячний зал не зрозумів, хто перед ним, і мовчки чекав на Білана, поки Юлія Саніна (фронт-вумен групи) вживу (!) виконала свій хіт «Make Up».

EURO. Сьогодні The Hardkiss виступають в Європі нарівні з місцевими рок-бендами в умовах жорсткої конкуренції. Тому що в них немає нічого «етнічного», того, що б робило їх самобутньою українською групою, і вже тому підігрівало б до них інтерес (як, наприклад, у випадку з «ДахаБраха»). Це абсолютно європейський саунд, та й візуал теж — подивіться будь-який їхній кліп. До речі, зверніть увагу на коментарі під відео — практично кожен третій говорить щось на кшталт «здивований, що це українська група». Взагалі-то нічого дивного немає — у вітчизняній музиці все набагато краще, ніж в кінематографі і будь-який інший сфері життя. Просто цю музику не крутять по радіо і не показують по ТВ.

NO КАРАОКЕ. Проблема сучасного саунду ще і в тому, що це зовсім не «кухонні» пісні. Крім того, що вони найчастіше англійською, адже в пергу чергу націлені на західного слухача, або принаймні на просунуту молодь, вони ще й складні у відтворенні. Наприклад, ONUKA. Приголомшливе звучання етноінструментов, електрофолк, мінімум слів, багато візуальних ефектів. Зовсім не формат караоке. Або «Один в каное» — тексти українські, але навряд чи ви їх відтворите так само швидко і вміло, як «Одну калину». І це я ще мовчу про такі фріків (в хорошому сенсі цього слова), як Dakh Daughters або Panivalkova (хоча їхня пісня «Крейзі Микита» надовго засідає в голові).

ФЕНОМЕН YOUTUBE. Зроблю невелику поправку до тези про те, що популярними музикантів робить «ящик». Зрештою, які правила без винятків? Кліп на пісню «Knock Knock» бойзбенда Brunettes Shoot Blondes на YouTube зібрав понад п’ять мільйонів переглядів за перші 10 днів після публікації. Це взагалі унікальна і дуже стильна (якщо так можна висловитися) історія. Хлопці підірвали інтернет історією кохання дівчини і зайця, які переходять з екрану одного гаджета на інший в режимі реального часу (все це було знято одним дублем однією камерою). Потім був ще один хіт «Bittersweet» і однойменний альбом.

ДО РЕЧІ. Варто віддати належне українським телеканалам, які почали запрошувати до своїх ефірів представників сучасного європейського саунду made in Ukraine. Показати дуже «нішеві» групи типу «Один в каное» або Pur: Pur в прайм-таймі — це значить дати молодим перспективним хлопцям можливість відкритися для більшої аудиторії, ніж охоплює їх YouTube-канал.

Крім всіх перерахованих вище, ETCETERA рекомендує до прослуховування (і перегляду): Alloise (колишня Gorchitza), Сhampagne Morning, The Erised, Cherokey, The Maneken. Продовжіть цей список самі — вам сподобається 

Автор   А. Мячина