Доповідь до педради
"Вплив мистецтва на розвиток особистості дитини"
«Без мистецтва- життя було б помилкою».
Ф. Ницше
Експерти Всесвітнього економічного форуму в Давосі озвучили ключові навички, які знадобляться для успішної кар’єри в 2020 році. Порівняйте з -2015 роком. Наші міжнародні колеги передрікають що на короткій дистанції в 5 років зміниться 35% базових компетенцій.
Зі списку 2015 року зникли активне слухання, контроль якості, натомість з’явилися когнітивна гнучкість, кліентооріентованість, емоційний інтелект. Креативність з 10 місця піднялась до 3 позиції конкурентних надбань. Розвиток саме їх є зоною найбільшого коефіцієнту корисної дії мистецьких дисциплін.
Постають питання: Як потрібно навчати в школі наших дітей в епоху всезнаючого Гугла? В якому напрямку розвивати їх ,показуючи шлях до життєвого успіху?
Якщо віртуально запропонувати здати ЗНО-безтурботному Моцарту, ледачому Пушкіну, неквапливому Менделееву( в нього, до речі, у школі була трійка по хімії , але саме перед його похоронною процесією несли всесвітнє людське надбання, «головну помилку»-таблицю елементів Менделеева), то вони б його провалили!!! Було б 100балів.
Двійка, тобі скажемо, Боб Ділан. А він відповість: Ок, Двійка –то двійка, але Нобелівська премія за новаторські вирази у американській пісенній традиції- в мене !Двійка саме за неправильність, за не традиційність , за креативність!
Питання. Чого ж ,ми, вчителі, хочемо? Оцих нестандартних знахідок, інсайду, чи сірих ,але старанних шаблонів учнів, що вивчили всі питання до ЗНО?
Наші лукаві та недалекоглядні міністерські мужі у азарті економії бюджетних грошей, то в початковій школі музику з малюванням з навчальних планів викреслять , то художню культуру виставлять на аукціон Кота Базиліо в злиденній державі на вибір з інформатикою та працею. Так, про зміст програми той же художньої культури або мистецтва можна сперечатися, удосконалювати підходи. Але з розвитком автономізації шкіл, з’явилася можливість вибирати авторські методики, змінювати міністерські налаштування під наші потреби.
За старих часів в Україні продавець антикваріату протягом перших років навчання оточував свого учня тільки найціннішими і справжніми витворами мистецтва, щоб, надивившись на них, той завжди міг відрізнити справжній антикваріат від підробки. Цей метод навчання необхідно застосовувати у вихованні дитини- вважає Президент японської фірми «Соні» Масару Ібуку – автор новаторської методики та книги «Ранній розвиток дитини, або після трьох вже пізно…»
Недарма наші сучасники, які живуть в Японії, захоплюються мешканцями Країни висхідного сонця, що однаково віртуозно вміють малювати, грати на кількох музичних інструментах і писати комп'ютерні програми. Втім, справа не тільки в тому, щоб виховати у дитини хороший смак: знайомство малюка з світовими шедеврами живопису, музики, з прекрасними віршами стимулюватиме його самого на розвиток в тій чи іншій галузі мистецтва. А це, в свою чергу, допоможе вихованню тих якостей характеру, які пан Ибука вважає дуже важливими для гармонійно розвиненої особистості та працівника : терпіння, почуття власної гідності, творчість, самоорганізація ,і навіть прагнення до лідерства.
Що ж спільного між цими успішними людьми на слайді?
Так, всі вони займалися музикою. Збіг- не думаю!
Багато знаменитостей свій успіх пов’язують з «музичним минулим»:
– Агата Кристи у першому оповіданні описала власний складний досвід гри на фортепіано на сцені;
– Кондоліза Райс, навпаки насолоджувалася грою на публіці у своїй блискучій концертній сукні.
– Бил Клінтон впевнений , що без саксофона ніколи не став би президентом.
Не випадково Альберт Ейнштейн грав на скрипці, а професори фізики та професори математики Оксфорда складають 70% членів університетського музичного клубу.
Так ,чому ж завбачливі топ-менеджери , лідери провідних держав, освічені батьки таку увагу приділяють мистецькому розвитку особистості ,не жаліючи коштів? Що ж їм відомо?
Виявляється, що існує декілька сфер особистості людини(фізична, духовна, соціальна) ,на які, відповідно до результатів досліджень,розвиваючи, активно впливає мистецтво:
1. Значеннєве сприйняття мови (мовлення)
· Кілька недавніх досліджень дозволяють припустити, що мозок сприймає й обробляє музику й мову однаково, і що навчання музики може принести користь у розвитку мовних навичок .Виконавці що грають або співають краще запам’ятовують іноземні слова, швидше засвоюють граматику.
· Меломани-літератори Тургенєв і Стендаль, Пастернак та Лев Толстой, Жан-Жак Руссо і Тарас Шевченко, кожний з яких володів декількома іноземними мовами, рекомендують майбутнім журналістам та перекладачам музичні заняття.
2. Пам'ять
· Одне з досліджень, проведених у Гонконгському університеті, виявило, що діти, які отримують музичну освіту, демонструють кращу вербальну пам'ять, їх тренований мозок ефективніше розподіляє увагу й пам'ять у процесі виконання складних завдань.
· Мистецькі заняття виховують маленьких «цезарей», що вміють ориєнтуватися в декількох одночасних процесах. Артист, зазвичай, на сцені- пам’ятає про минуле, дивиться в майбутнє, контролює сьогодення. Він схожий на авіадиспетчера або біржового брокера, що одночасно слухає, аналізує та передає інформацію по декількох каналах. Музика привчає мислити и жити різновекторно.
· Увага перетруджені та втомлені батьки! Дитині-митцю буде легше , ніж Вам, бігти по різним життєвим дистанціям до успіху.
3. Логіка.
· Якщо ви коли-небудь пробували прочитати й зіграти навіть простий уривок музичного твору або просто бити в барабан у такт, то знаєте, що музика вимагає від виконавця математичних операцій (наприклад, ділення), до того ж, реагувати й діяти потрібно відразу, миттєво. Наприклад, одне з досліджень, проведених ученими Королівської консерваторії в Канаді, вивчало вплив художньої освіти на учнів початкової школи. У результаті виявили, що учні, які вивчають мистецтво, отримували набагато вищі оцінки на тестах з математики, пов'язаних з обчисленнями й розрахунками, ніж учні з контрольної групи. Школярі з розвинутим почуттям ритму краще планують свої дії, визначають їх послідовність та правильно будують розклад на день.
· Але це не все. Музика структурована и ієрархічна: складні твори розпадаються на невеличкі частини, котрі -на теми и фрагменти ,що дробляться на фрази та мотиви. Розуміння музичної ієрархії полегшує розуміння комп’ютера, також ієрархічного та структурованого . Психологи довели, що маленькі виконавці , ученики відомого мистецького педагога Шиничи Сузуки, значно обігнали свої ровесників за розвитком структурного мислення.
· Увага, прагматичні батьки майбутніх IT-інженерів, сисадмінів! Музика веде прямо до вершин комп’ютерних наук; не дарма фірма Microsoft Біла Гейтса воліє набирати на ключові посади працівників з музичною освітою.
4. Самосвідомість і самоаналіз
· Учені-неврологи вважають, що заняття музикою сприяють умінню дітей «оцінювати самих себе» замість того, щоб розраховувати на зовнішні винагороди. У той час як більша частина нашого навчання зосереджена на оцінках і вигодах, музика може сприяти внутрішній мотивації. Точність і увага, які потрібні виконавцю, – негайна реакція, яка змушує музиканта коригувати власне виконання, – сприяють постійному спостереженню й контролю над собою. Це допомагає критично ставитись до своєї роботи й не задовольнятися чимось меншим, ніж запланований результат.
· Митці менш бояться страшного слова deadline – термін виконання роботи.Артиста сцена привчає до максимальної мобілізації «за заказом». З таким досвідом дитина не завалить важливий іспит, інтерв’ю під час прийому на роботу чи відповідальну доповідь.
· Увага, тривожні батьки! Творчі заняття в дитинстві– це максимальна витримка та и артистизм на все життя.
5. Навички спілкування
· Дослідники вказують на те, що користь від занять музикою виходить за межі академічних результатів. Участь у шкільному або іншому музичному колективі сприяє появі загальних спогадів, отриманих на музичних заходах. Це досвід встановлення соціальних зв'язків і ефективної комунікації.
· За роки мистецьких занять дитина познайомиться з галантним и життєрадісним Моцартом, йоржистим и справедливим Прокоф’євим, мудрим ,філософічним Бахом тощо. Слухаючи, аналізуючи, виконуючи твори різних музичних персон дитина буде перевтілитися в них, щоб зрозуміти їх характер, манеру, почуття . Дитина буду вивчати людей через мистецтво, через справжню природу людського.
· А тут лише один крок і до таланту менеджера. А для нього найголовніше– розуміти людей і, користуючись цим знанням ефективно керувати ними. На шляху до цілі.
Увага, амбіційні батьки! майбутніх засновників бізнес-імперій! Музика веде від серця до серця без кордонів, и сама грізна зброя топ-менеджера –обеззброююча посмішка «гарного хлопця» та розуміючий погляд.
· А ще ,як стверджують психологи, митці-чоловіки- дуже чувственні, , а мисткині- стійкі та тверді духом.. Мистецтво пом’якшує душу, але щоб в ньому відбутися, потрібна ні аби яка мужність.
Увага, мудрі батьки!! Діти, котрі займаються мистецтвом співчутливі ,та в водночас- терпеливі, і тому готові допомагати нужденним та престарілим .
6. Академічний успіх
Дослідження показали, що старшокласники з музичною підготовкою успішніше складають випускні іспити в порівнянні з їх немузичними однолітками. Одне з них виявило, що музиканти мають найвищий показник вступу в медичні ВНЗ. В той час амеріканське дослідження по 500 випускниках шкіл говорять, що в них :
· На 57 балів більше, ніж у звичайних учнів в мовних тестах;
· На 41 бал більше інших - в математичних тестах.
Англійські вчені стверджують, що регулярні заняття в театральному гуртку, студії клавішних та вокалу дає приріст IQ .Відповідно на 5, 6 та 8 пунктів . У звичайних дітей-лише на 4.
7. Довгостроковий успіх
Учні з музичною освітою, як правило, досягають більшого успіху в довгостроковій перспективі за такими показниками, як рівень освіти й прибутки. Одне з опитувань показало, що майже дев'ять з десяти осіб з магістерською освітою- займалися музикою в шкільному віці, і 83% людей з доходами вище середнього рівня мають музичну освіту. Дослідження також виявили, що старшокласники, які беруть участь у музичному ансамблі або оркестрі, значно рідше вживають наркотики й алкоголь не тільки в період навчання у школі, а й упродовж усього життя.
Підсумовуючи все вищеозначене, можна сміливо стверджувати, що з мистецтвом по силі впливу на розвиток особистості дитини може знаходитися лише батьківський приклад та слово. Мистецтво є і буде головним у щоденному житті людини. І ніякий предметопупізм чи користь цьому не завадять.
Ми запитали наших вчителів , успішних людей у своїх галузях ,чи займалися вони в дитинстві мистецтвами, хоч би і недовго, хоч би і з примусу їх, як виявляється ,далекоглядних і мудрих батьків?
Зрозуміло, що ,займалися ! Як і всі перелічені сьогодні успішні люди! Ось результат! Процент їх залучення до художньо-естетичного задоволення складає
И у наших учнів є всі наведені вище причини наслідувати прикладу своїх наставників, що дійсно надихає. Ось таблиця зайнятості у мистецьких закладах та гуртках. Хочеться назвати лідерів-8а,5,а,5в.-середня школа (відповідно -56,53,52%)
4в,1в,2а-початкова школа.(відповідно80%,72%,52%).
Середній процент залучення до гурткової роботи художньо-естетичного циклу наших учнів складає 30%. Пропаную посилити роботу з залучення дітей до такого навчання, з огляду на могутні важелі впливу мистецьких дисциплін на розвиток дитини ,їх майбутньої конкурентоздатності .
Немає коментарів:
Дописати коментар