1.Структурна побудова занять на основі технології розвитку критичного мислення.

Структурна побудова занять на основі технології розвитку критичного мислення учнів змінює суть навчального процесу, наповнюючи його спілкуванням, де вчитель і учень працюють для того, щоб навчатися, ділитися своїми знаннями, досягненнями життєвого досвіду.

Автори технології Чарльз Тепл, Джини Стил, Курт Мередит ділять процес на три фази, виділяючи в деяких – етапи.

· виклик ( етапи :розминка – обґрунтування - актуалізація);

· осмислення матеріалу( етап усвідомлення змісту)

· рефлексія

Методи технології РКМ відповідно до етапів уроку.

2.Адаптація методів й прийомів розвитку критичного мислення на різних фазах уроку музичного мистецтва

«Мистецтво навчання

не потребує нічого іншого,

ніж умілий розподіл часу,

предметів, методів»

Я. Коменський.

В матеріалах представленого досвіду пропонуємо зразки вправ для практичного використання. а саме (приклади з презентації):

На етапі «Розминка» для створення сприятливого психологічного клімату використовую поспівки-побажання, привітання, поспівки з відповідними емоційними настроями з досвіду Вальдорфскої школи, фонопедичні, артикуляційні вправи з методики В. Ємельянова, дихальну гімнастику О. Стрельникової тощо.

На етапі «Обґрунтування навчання» важливо включити мотивацію, зорієнтувати учнів на життєву необхідність змісту уроку. Наприклад, пропоную прийом «Незавершені речення» з завданням - закінчити речення «Уміти мислити критично на уроці музики потрібно, щоб…» (Відповіді дітей: щоб розуміти мову почуттів; щоб обрати тільки тобі потрібну музику; щоб краще розуміти інших. щоб бути культурним).

Етап уроку «Актуалізація» має такий девіз: «Спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають». На цьому етапі відтворюються знання, вміння, рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку.

· Актуальність етапу «Актуалізація» заклечається в тому, що:

· учні визначають те, про що можуть дізнатися;

· знання, пов’язані з досвідом, краще засвоюються;

· створюються умови для «відкриття»;

· підвищується роль учня на уроці.

Метод актуалізації «Асоціативний кущ»(індивідуальна, парна робота)

· записати ключове слово, фразу;

· записати по колу слова чи фрази, які спадають на думку;

· ставимо знак питання, де ще мало знання – є з чим попрацювати.

Ось вам вихід на проблему, тему уроку. А на стадії рефлексії цей асоціативний кущ перетворюється в карту, яка наприклад характеризує музичний образ феї Драже.

Фізіологи свідчать, що ніщо так не привертає уваги й не стимулює роботу мозку, як цікаве. Широко використовую байки від Гомера до Ейнштейна, міфи, музичні бувальщини, казки. різні фантастичні добавки. Подив – пізнання – творчість – відома тріада педагогіки мистецтва.

Метод «Знаємо – про що хочемо дізнатися? .

Чудовий метод, яким можна охопити всі стадії уроку. Метод, що повною мірою створює умови для відкриття, готує до сприйняття, спонукає до самостійного здобування знання, може бути навіть методичною основою цілого уроку.

Алгоритм методу:

· На дошці з’являється таблиця з колонками З-Х-Д;

· Проводимо бліцопитування з теми-заповнюємо 1 стовпчик (варіант відповіді учнів на кольорових стікерах прикріплюються ними на дошку.

На наступних етапах, під час знайомства з матеріалом заповнюємо стовпчики 2 та 3.

· Наприкінці порівнюємо знання 1 та 3 стовпчика. Факти, ідеї, що засвоїли, прошу переказувати своїми словами. Наприклад, розкриваючи з учнями тему «Романтизм.Ф. Шуберт «Лісовий цар»

Метод «Розумний куб» використовую для фронтального і групового опитування. На кожній грані куба розміщаю питання, відповідно до теми.

Кубування - методична стратегія, яка дає змогу зрозуміти явище різнобічно, у 6 різних площинках.

1.Опиши це…

2.Порівняй це…

3.Проаналізуй це…»

4. Аргументуй: «за» чи «проти».

5. Застосуй …

Метод «Обери позицію» дозволяє обрати позицію у спірних питаннях, навчає обґрунтовувати, захищати свою думку.

Алгоритм методу:

• Шкалу позначаємо на дошці.

• За обрану позицію голосуємо та записуємо кількість голосів біля позицій «Так», «Ні».

• Учням пропонуємо навести аргументи на підтримку власної позиції.

• На наступному етапі усвідомлення змісту учні знайомляться з матеріалом глибше. Після роботи можна повернутися до тесту і зайняти іншу позицію, якщо думка змінилася.

Етап уроку «Усвідомлення змісту» передбачає, що учень ознайомиться з новою інформацією, при цьому вчитель має найменший вплив на нього. Учень аналізує інформацію, визначає своє особисте її розуміння.

Під час цієї роботи розвиваються такі уміння:

Ø працювати з інформацією;

Ø працювати самостійно;

Ø виділяти головне, суттєве;

Ø формується компетентність учнів з предмета.

Використовую метод «Ключові слова» на цьому етапі. Наприклад, у визначенні жанру «пісня», прочитавши, підкреслити ключові слова (пісня – жанр – музика + література - наспівний характер – народні − професійні). А можна дати завдання по записаних на дошці ланцюжках відтворити основний зміст нової теми.

Метод допомагає розвинути вміння:

Ø створювати цілісну картину, спираючись на мінімум інформації;

Ø передбачати, прогнозувати;

Ø виділяти головне, суттєве.

Під час роботи з інформацією для розвитку критичного мислення важливим є не її запам’ятовування, а переосмислення, оцінка, аналіз, виділення головного.

Метод роботи в парах − ефективний метод навчального спілкування учнів. Учням пропонується навчальний текст для опрацювання, розбитий на смислові частини.

Робота з підручником.

Щоб "включити" критичне мислення, потрібно запропонувати учням виконати певне завдання з цим текстом.

Наприклад,знайти і виписати у зошит 5 причин появи нового мистецького напряму та виписати прізвища представників.

Метод "Читання в парах/Узагальнення в парах".

Цей метод розрахований на читання тексту в парах і є ефективним, коли текст складний для розуміння або перевантажений фактичним матеріалом.

Кожний член пари виконує дві ролі: доповідача і респондента. Доповідач уважно читає вголос абзац та узагальнює його зміст, тобто стисло своїми словами розповідає основну ідею. Респондент уважно слухає доповідача і задає йому два запитання, які прояснюють щось у тексті. Потім, опрацьовуючи другий абзац, вони повинні помінятися ролями.

Приклади запитань: "Що, на твою думку, має на увазі автор, коли пише…?" "Що є найважливішим з того, про що пише автор?" " Які аргументи на користь твердження?"

Метод «Усвідомлення змісту» передбачає слухання з обдумуванням у такому порядку:Цей метод дає дуже цікаві результати. Наведу приклад роботи з «Місячною сонатою» Л. Бетховена.

Учні намалювали табличку, почули назву і маленьку підказку, що цей твір автобіографічний і буде розповідати про історію відносин самого композитора і її коханої людини.

Завдання: Спрогнозувати, послухавши першу частину, що відбувається, чому ви так вважаєте, заповніть перший і другий стовпчик таблиці. Третій стовпчик заповнюємо після розповіді про історію кохання Бетховена і Джульєтти Гвічарді.

Вислови дітей:

1ч. – сум за нещасливим коханням;

журба за нездійсненною мрією;

життєва трагедія.

2ч – щастя; свято з коханою людиною; на природі.

3ч – життя − це боротьба; боротися, не здаватися; сильний дух.

Етап уроку «Рефлексія» передбачає, що учень стає власником ідеї, інформації, знань. При цьому є можливість використання знань, обмін знаннями з іншими учнями, оцінка та самооцінка діяльності.

На цьому етапі відбувається:

Ø Усвідомлення того, що було зроблено на уроці.

Ø Демонстрація знань та їх застосування.

Ø Можливість обдумати, як підвищити якість роботи.

Ø Можливість диференціації домашнього завдання.

Ø Визначення необхідності корекції.

Алгоритм «Метод прес» (На будь якому етапі уроку)

· Висловлюємо свою думку: «Я вважаю…»

· Пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що…»

· Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «Також, наприклад…».

· Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Обговорення відбувається за прийомом «Мозкова атака» Уолта Діснея. Проблемне питання записано на дошці. Далі всі варіанти почергово заносяться в стовпчики. Після обговорення-відповідь за алгоритмом.

Приклад. Проблемне питання: музика сучасна Баха-так чи ні?

Прийом «Так чи ні?»( Фуги Баха)

Фантазер	Критик	Практик
«Що б було цікавим?» Додаткові питання: В чому перетворююча сила? Як на тебе впливає музика? (Записується без критики)	Щоб тобі було зрозумілим? Які впливи тобі зрозумілі,які проживав сам, твої друзі? (підкреслить)	«Що б допомогло в житті?» Які б якості ти б хотів надбати для себе? Чи бажаємо, щоб до нас так ставилися люди поряд?
Повага до співрозмовника, доброта, віра в свої сили, оптимізм, краса і гармонія світу,зосередженість,духовність	Підкреслюємо прожито,з чим згодні.	Формулюємо відповідь на проблемне питання за «методом прес»

Я вважаю, що музика Баха сучасна за почуттям і думками, хоч і є віддалена від нас часом створення»
Тому що вона робить сучасників кращими,а саме (використовуємо слова 1 стовпчика)
Також, наприклад, для мене важливо чи я хотів би щоб до мене ставилися… (власні приклади -2 стовпчик)
Таким чином, Музика Баха розповідає про зрозумілі мені і моїм сучасникам почуття та бажання, вона впливає на нас позитивно. Тому її можна назвати сучасною у широкому сенсі.

Метод «Сенкан», який використовую на цьому етапі уроку, − один з найулюбленіших методів, дуже творчій. Дітям пропонується підсумовуючи все почуте на уроці, написати білий вірш, в якому у стислому вигляді, всього 5 рядків, міститься головна ідея, думка.

Наприклад:

Вальс чудовий і мелодійний.

Хвилює, кружляє, захоплює.

Я і багато людей у світі любимо вальс!

Магічна музики!(4клас)

«Сенкан» можна використовувати на етапі актуалізації знань, усвідомлення, закріплення, повторення матеріалу; на уроках контролю знань.

Метод «Дерево мудрості».

Засвоїти навчальну інформацію про життя й творчість композитора можна, використавши гру «Дерево мудрості». Група учнів (або пара) пише запитання до почутої інформації. Наприкінці розповіді учителя, читання тексту підручника пари зачитують свої запитання, інші — відповідають на них. Найцікавіші запитання й відповіді записують на окремих аркушах і «вішають на дереві мудрості» (на дошці). Оцінюють таким чином і відповіді, й запитання.

Метод «Есе» − це спосіб розповісти про світ через себе і про себе з допомогою світу. Есе повинно містити враження від почутого, роздуми, асоціації. Рекомендації до есе на перших уроках: Починаємо такою фразою: коли я слухав музику я «побачив», я відчув (почуття, емоції), мені згадалось (спомини), мені подумалось…

Роль	Отримувачі	Формат (у якій формІ?)	Тема (про що це?)
Л. Бетховен «Місячна соната»	Далекі сучасники	Послання	Вічні теми: кохання і зрада. Як бути? - Через віки порада: Живи й надійся!
Л .Бетховен «П’ята симфонія»	Далекі сучасники	Девіз життя (кредо)	Через боротьбу - до перемоги!
Джульєтта дівчинка Прокоф’єв «Ромео і Джульєтта»	Батькам	Замальовка почуття: вірш, есе, малюнок	О чудо! Я кохаю!
Шопен у вигнанні «Вальс», «Полонез», «Мазурка», «Революційний етюд»	Патріотам	Лист	\Серце моє там, де моя Батьківщина.

Метод "РОФТ" (роль, отримувач, форма, тема)

РОФТ — це письмова діяльність, що зазвичай використовується на стадії рефлексії.

Крок 1. Учням даються ролі, які пов'язані зі змістом уроку (герой, композитор, якийсь живий чи неживий образ твору, явище природи тощо). Учні можуть писати індивідуально, у парах чи малих групах. Коли учні визначать і розроблять зміст своїх ролей, вони мають описати: особистість (хто я і який я), ставлення (що я відчуваю, у що вірю, про що піклуюсь), інформацію(чого ще мені потрібно дізнатися про себе в новій ролі).

Крок 2. Учні обирають отримувача для свого повідомлення.

Крок 3. Учні обирають форму, яка відповідає їхній ролі, отримувачу й темі.

Крок 4. Учні повинні мати можливість "оприлюднити" ці повідомлення шляхом усного читання, оголошення, обговорення в малій групі, тощо.

Метод «Рюкзак» (пам’ятаєте, мамине «знання за плечима не носити») також має високу результативність. Закінчуємо урок, і говоримо, що потрібно зібрати в дорогу рюкзак, в якому знання. уміння, успіх, настрій тощо. «Вантаж» збираємо відповідно до кольору капелюшків: білий (знання, факти, вміння); червоний (емоції, настрій); чорний (недоліки уроку); синій (важливі висновки, ідеї уроку). На відповідних за кольором папірцях учням потрібно закінчити речення:

Не сподобалось…

Заважало….

Я досяг успіху, тому що…..

Я знаю…

Я вмію…

Я досяг успіху, тому що…

Тема важлива, тому що…

Я досяг успіху, тому що…

Мені сподобалось…

Мій настрій….

Я досяг успіху, тому що…

Метод «Самооцінка».

«Якщо хочете поліпшити школу, навчіть учнів оцінювати учнів. Якщо хочете використати повний потенціал учнів, навчіть їх оцінювати себе.» Р. Стіггенз.

Ще одним з "китів" критичного мислення є мотивація. Ситуація, під час заняття може показати власні недоробки учнів. Рефлексія після уроку приведе до виникнення мотивації іншої - внутрішньої . Вона сильніша за зовнішню мотивацію. В ній - прагнення успіху, бажання виправити помилки, пошук потрібних методів и прийомів. Рівень рефлексії впливає на рівень мотивації.

Оцінка на уроці може виконувати різні функції:

- діагностичну;

- організаційну;

- стимулюючу;

- рефлекторну.

Організувати проведення самооцінки можна по-різному.

Наприклад ,

1. Пропонується певні питання, відповіді на яких проілюструють ставлення до різних етапів роботи.

- Не сподобалось…

- Заважало….

- Я досяг успіху тому, що…

- Урок важливий, тому що…

2. Пропонується поставити собі оцінку за певною шкалою і обґрунтувати її виставлення. Наприклад,

- Я виконував точно мелодійну лінію пісні -4бали;

- Бездоганно знаю текст пісні – 4 бали;

- Я співав виразно, передаючи емоційно головну ідею (4бали)

- Моя відмітка – 12 балів.

- 3. Пропонується заповнити картки самооцінки, відповідно до завдань, що виконуються на уроці поетапно. Кожен етап з чотирьох оцінюється від 1 до 3 балів з допомогою ключових слів на плакаті.

Бали виставляють на спеціальних картках(або на полях у зошиті) і наприкінці уроку підсумовуються. Бали можуть переноситись на наступний урок, якщо набрано понад 12 або є недобір до бажаної відмітки.

3.Позитивні та негативні сторони використання технології на уроках музичного мистецтва.

Нині проблема розвитку критичного мислення особливо актуальна. Отже, треба навчити учнів працювати з інформацією, розвивати ті вміння та навички, які допоможуть зорієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.

Вони мають уникати компіляції чужих думок, натомість на основі опрацьованої інформації навчитися формулювати власні судження, робити самостійні висновки, підкріплені переконливою аргументацією. Це допоможе їм у майбутньому мислити й діяти незалежно, самостійно

Людина зі сформованими навичками критичного мислення завжди відчуває внутрішню потребу опановувати нові знання, розвиватися й самовдосконалюватися.

Критично мислити означає усвідомлювати, що світ змінний і плинний, а процес пізнання – безкінечний.

Технологія «Критичного мислення» зорієнтована не лише на співпрацю вчителя й учня, діяльнісну участь самого учня, а також на створення комфортних умов, які знімають психологічну напругу.

Працюючи за нею, учень реалізує свої потреби й можливості, вчиться вирішувати свої проблеми самостійно, а також навчається способам оцінки своєї власної діяльності.

Використовуючи технологію «Критичне мислення» , учитель розвиває особистість учня у першу чергу при безпосередньому вивченні мистецьких дисциплін, у результаті чого відбувається формування комунікативної компетенції, що забезпечує комфортні умови для пізнавальної діяльності й самовдосконалення.

Технологія дає учневі:

· підвищення ефективності сприйняття інформації;

· підвищення цікавості як до навчального матеріалу, так і до самого процесу навчання;

· уміння критично мислити;

· уміння відповідально ставитися до власної освіти;

· - уміння співпрацювати з іншими;

· - підвищення якості освіти учнів;

· бажання і вміння стати людиною, яка вчиться протягом всього життя.

Технологія дає учителеві:

· - уміння створити в класі атмосферу відкритості й відповідальної співпраці;

· -можливість використовувати модель навчання й систему ефективних методів, які сприяють розвиткові критичного мислення й самостійності в процесі навчання;

· стати практиками, які уміють ефективно аналізувати свою діяльність;

· стати джерелом цінної професійної інформації для інших учителів такої діяльності.

Використання технології розвитку критичного мислення забезпечує перехід від навчання орієнтованого переважно на запам'ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів, що потребує від вчителя подолання, інерцій свого мислення, інноваційний пошук.

· Застосовуючи методику критичного мислення в мистецькій діяльності, ми виявили певні утруднення:

· Мало пристосованої до музичного мистецтва літератури з цієї технології; а ті, що є - низької якості.

· Технологія створювалася для письма та читання. Багато часу цьому на уроці мистецтва, я вважаю, недоцільно приділяти.

· Творчий процес адаптування методів, ретельна розробка «партитури уроку потребує великої кількості часу та сил.

· Потрібно чітко розподілити час.

· Особливу увагу потрібно приділяти розумному синтезу методів критичного мислення і методів педагогіки мистецтва.

Але, базова модель технології критичного мислення враховує психологію людини, особливості пізнання. Враховуючи дещо психотерапевтичну дію методів КМ, вчителю потрібно сумлінно виконувати такі умови при спілкуванні:

· доброзичливість;

· некритичність;

· регламент під час викладання ідей;

· прийняття і запис всіх ідей;

· висловити свою думку може кожний учень.

Закінчимо розповідь про технологію критичного мислення сенканом на її честь:

ТРКМ!

Блискуча, творча!

Формує, удосконалює, розвиває.

Пізнання починається з подиву. (Аристотель).

Ефективна технологія навчання!

Читання текстів з інноваційним прийом РКМ -INCEPT

Суть прийому

ІНСЕРТ (або INSERT) є простим у застосуванні та дієвим прийомом розвитку критичного мислення. Він допомагає удосконалювати вміння швидко та осмислено читати, а головне – якісно опрацьовувати великі обсяги інформації. Основний принцип полягає у взаємодії з текстами та їх ґрунтовному аналізі, критичному осмисленні нових і глибокій рефлексії до вже здобутих раніше знань.

З точки зору практичного застосування, ІНСЕРТ – це технологія ефективного читання. Вона складається з системи знаків, організованих у таблицю, яку необхідно заповнювати під час вивчення нового матеріалу.

Назва прийому є абревіатурою з англійської:

I – interactive (інтерактивна)
N – noting (пізнавальна)
S – system for (система для)
E – effective (ефективного)
R – reading and (читання та)
T – thinking (сприйняття).

Працюючи з текстом, учні навчаються ділити його на смислові елементи (слова, речення, абзаци тощо) та позначати їх спеціальними символами. Це допоможе дітям ефективно сприймати інформацію та диференціювати її за ступенем важливості. Для зручного позначення автори створили систему позначок:

«V» – Я вже знаю цю інформацію.
«+» – Це нові факти для мене.
«–» – Я мав іншу думку щодо цього.
«?» – Цей матеріал містить щось, чого я не можу зрозуміти / мені потрібні пояснення чи уточнення.

Для того, щоб застосування прийому ІНСЕРТ не загрожувало псуванням підручників, варто вкладати вузькі смужки паперу та робити позначки на них.

Переваги технології ІНСЕРТ

Процес навчання тісно пов’язаний із читанням. Від його ефективності та вміння дитини аналізувати і сприймати прочитане значною мірою залежить її успішність і перспектива подальшого навчання та самореалізації. Прийом ІНСЕРТ має такі переваги:

сприяє успішній актуалізації вже вивченого матеріалу;
допомагає у процесі усвідомлення нової інформації;
розвиває вміння критично мислити та аналізувати прочитане;
підвищує можливості рефлексії отриманої інформації та вміння працювати самостійно.

ІНСЕРТ також допомагає обрати ефективну стратегію використання часу, якого, як відомо, завжди не вистачає. З одного боку, вчитель коригує роботу та пояснює конкретному учню певний аспект навчального матеріалу. З іншого – діти розвивають уміння самостійно працювати з підручником та знаходити проблемні питання, розгляд яких потребує додаткової уваги чи допомоги вчителя. Крім того, працюючи за цим прийомом, діти отримують додатковий імпульс для розкриття їхнього творчого та оранізаторського потенціалу.

Застосування прийому в школі

Для успішного застосування прийому в молодшій школі варто спростити систему позначок для роботи з текстами. Можна обмежитись усього двома позначками: «знаю» та «не знаю». Якщо діти демонструватимуть стабільні успіхи, бажано додавати нові категорії. При цьому спершу треба ввести позначку «факти є незрозумілими», а вже потім – «протиріччя щодо того, про що я дізнався». Такий порядок зумовлюється тим, що для заповнення останньої категорії діти мають уже володіти певними навичками аналізу та порівняння інформації. Поясніть дітям, що вони повинні не просто швидко читати текст, а й уважно та сконцентровано сприймати кожен рядок прочитаного.

Для учнів середньої та старшої школи ІНСЕРТ є надзвичайно актуальним. Бо вміння працювати з великими обсягами інформації неодмінно знадобиться їм для подальшого навчання та успішного складання іспитів і ЗНО. Якщо діти показуватимуть високі результати, попросіть, щоб вони запропонували власний набір слів та символів, які дозволяли робити короткі, але дуже змістовні позначки.

Приклади застосування ІНСЕРТу на уроках

Використовувати технологію ІНСЕРТ можна на уроках із більшості предметів. Головне, щоб там можна було працювати з текстами. Приклади:

На уроці біології (тема «Клітини»):

«V» – Усі тканини складаються з клітин, які постійно ростуть, діляться і відмирають.

«+» – Існують клітини з двома ядрами.

«–» – Якщо клітини ростуть постійно, чому ж тоді людина не може жити вічно?

«?» – Скільки всього клітин у людини?

На уроці історії (тема «Повстання декабристів»):

«V» – Наддніпрянська Україна включала 9 губерній; становище більшості населення було вкрай складним; суспільство потребувало кардинальних змін у державі та системі управління.

«+» – Назва «декабристи» походить від російської назви місяця грудня (рос. декабрь), коли й відбулося повстання; ідеї декабристів формувалися під впливом масонства та європейського революційного досвіду; лідери декабристів виробили програмні документи – «Руську правду» та «Конституцію»; повстання зазнало поразки.

«–» – Програмні документи лідерів декабристського руху загалом не враховували національних та державних інтересів українців; виступ у грудні, спричинений раптовою смертю царя, був погано спланований.

«?» – Навіщо декабристи повстали, якщо вони не пояснили народу свої ідеї та не мали підтримки людей.

Якщо вчитель застосовує прийом ІНСЕРТ, учні зможуть:

розвивати здатність до самонавчання та самоорганізації, а це значно підвищить навчальну мотивацію;
збільшити зацікавлення навчальним матеріалом завдяки стимулюванню самостійної пошукової та творчої роботи;
напрацьовувати власну культуру письма та усвідомити принципи написання текстів різних жанрів;
тренувати інформаційну грамотність, здатність аналізувати інформацію від час роботи з текстами;
розвивати вміння критично оцінювати інформацію;
навчаються робити узагальнення та висновки на основі здобутих знань

Освітня платформа "Критичне мислення"

ЕКСПЕРТИ РАДЯТЬ ПОЧИТАТИ

Добірка доступних онлайн статей, книг, навчальних матеріалів і веб-ресурсів з розвитку критичного мислення українських та закордонних колег.

Веб-ресурси

The Critical Thinking Community.
Сайт Фундації критичного мислення (США) — освітньої некомерційної організації, яка сприяє реформі системи шляхом культивування неупередженого критичного мислення. Матеріали, розроблені Фундацією, включають в себе книги, керівництва, порадники, відео й інші навчальні та освітні ресурси.

Khan Academy. Critical Thinking.
Розділ розвитку критичного мислення Академії Хана — некомерційної організації, яка прагне змінити освіту, надаючи через інтернет безкоштовні та якісні знання всім та усюди. Розділ про критичне мислення може навчити навичок чіткого і самостійного мислення, формулювання аргументів, розуміння логічних зв’язків між ідеями.

Статті та інші навчальні матеріали

«Методика розвитку критичного мислення на уроках історії», Олена Пометун.
Частина #01, Частина #02.
(журнал «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання», 2012/1-3).
У статтях розглянуто методи роботи з текстами, які вчитель може використовувати на уроці.

«Розвиваємо критичне мислення дітей: прийоми роботи з текстом», Олена Пометун.

«Учнівські дебати як спосіб розвитку критичного мислення старшокласників на уроках суспільствознавчих предметів», Олена Зима.
У статті дебати розглядаються як ефективна можливість розвитку критичного мислення, формування громадянської компетентності та пізнавальної активності учнів.

«Чим може бути критичне мислення», Метью Ліпман (Matthew Lipman).
Стаття про еволюцію поглядів на критичне мислення, його роль у світовій освіті кінця ХХ — початку ХХІ ст.
Метью Ліпман — заслужений професор філософії та видатний університетський вчений, фундатор Інституту критичного мислення (1987-1997) і діючого понад тридцять років Інституту вдосконалення філософії для дітей (Institute for the Advancement of Philosophy for Children) в Університеті Монтклер.

«Тесты критического мышления: вводный обзор», Евгений Волков.
(научно-практический журнал «Психологическая диагностика», № 3, 2015)
Стаття присвячена ознайомчому опису тестів критичного мислення. Критичне мислення розглядається як мислення вищого порядку на основі двох основних моделей, що описують його найбільш повним чином. Виділяються навчальні тести критичного мислення і власне психометричні тести. Дається аналіз російських і спроб перекладів американських тестів. Зроблена спроба короткого огляду досить розвиненої галузі тестування критичного мислення в США. Матеріал буде корисним для викладачів ВНЗ й усіх, хто цікавиться питаннями вимірювання рівнів розвитку критичного мислення тих, хто навчається.
Євген Волков — працівника Нижегородського державного університету ім. Н.І. Лобачевського.

«Організація рефлексивної діяльності учнів на уроках історії в старших класах», Дмитро Десятов.
Стаття містить практичний матеріал для організації рефлективної діяльності учнів на уроках. Така діяльність є невід’ємною частиною розвитку критичного мислення учнів і потребує окремої уваги вчителя.

Огляд освітньої технології розвитку критичного мислення та її застосування у російських школах.
(підготовлений російською вченою, к. ф. н. Е. Кохановою)

«Критичне мислення: ключові характеристики та вправи для його розвитку», збірка матеріалів різних авторів.

Добірка матеріалів. Розвиток критичного мислення учнів в процесі вивчення історії та правознавства.
(з рубрики «Методичне портфоліо», підготовлено вчителем Л. М. Рябцевою)
Добірка містить опис кількох стратегій розвитку критичного мислення, використання яких проілюстровано на досвіді вчителя.

Книги

«Формування критичного мислення учнів у процесі навчання історії», навчально-методичний посібник, Ірина Бондарук.
Посібник підготовлений авторкою у процесі експериментальної роботи над дисертацією, містить практичні, апробовані вчителями Київської області матеріали, зокрема цікаві інноваційні уроки з нової історії, 9 клас, та опис стратегій критичного мислення.

«Словарь терминов критического мышления». Руководство для обучающего по терминам и концептам критического мышления.
(переклад Richard Paul, «Glossary of Critical Thinking Terms. An Educator’s Guide to Critical Thinking Terms and Concepts»)