ART-CLASS: Дихальні та артикуляційні гімнастики для дітей

Дихальна вокальна гімнастика О. Стрельникової

За допомогою декількох дихальних вправ є можливим зупинити напади при бронхіальній астмі, боротися з хронічним бронхітом та гайморитом, повернути загублений голос . Під час пандемії ковіду дихальна гімнастика застосовується дуже широко: її рекомендують виконувати не тільки при захворюваннях дихальної системи ,але і при різних серцево-судинних хворобах, захворюваннях судин.

Вона в 3–5 раз підвищує опір організму до інфекції.

Комплекс артикуляційної та дихальної гімнастики

за методикою Л.Работнова.

Ще один цікавий комплекс творчого і корисного заснований на роботах Л. Работнова, лікаря-фоніатора, а пізніше і музичного педагога. Я використовую ці комплекси вже третій рік і бачу їх ефективність.

Загальні вимоги до виконання тренувальних вправ

Вправи під час розучування та на початковому етапі виконуються обов’язково під керуванням педагога. їх можна чергувати з іншими формами музичної діяльності, відпочинком тривалість 5-7хв. Не виконувати на голодний шлунок. Починати через 1 годину після їжі.

До системи тренувальних вправ для формування вокальних навичок у дітей входять:

Ø загальні вправи для розвитку м’язів дихального апарату;

Ø вправи, що безпосередньо впливають на вироблення навички фонаційного дихання;

Ø беззвучне тренування артикуляційного апарату;

Ø вправи на спрямоване розслаблення.

Правила виконання вправ:

1. Виконувати вправи сидячи чи стоячи, дотримуючись при цьому прямої постави.

2. Ноги тримати на ширині плечей.

3. Вдих робити через ніс, видих - через рот.

4. Набирати повітря стільки, щоб залишалося місце ще для додаткового набирання.

5. Дихати рівномірно, уникаючи поштовхів (за винятком спеціальних вправ, спрямованих на видихання поштовхами).

6. Не піднімати плечі під час дихання. Ця вимога не стосується тих вправ, в яких застосовується рух піднімання та опускання плечей.

7. Приступаючи до виконання вправ, педагог має наголосити на уважному слідкуванні дітей за самопочуттям. У разі виникнення болю чи відчуття дискомфорту виконання вправ слід негайно припинити.

Загальні вправи для розвитку м'язів дихального апарату.

Вправи цього розділу спрямовані на вироблення тривалого видиху, активного, короткого вдиху, зменшення тривалості часу між видихом і вдихом. Вправи виконуються безшумно. Увага на диханні не зосереджується, воно вільне.

Вправа 1. "Динозаврик по обіді"

Діафрагма опущена, живіт випертий. З цього положення за командою педагога діти починають поступово надувати живіт Такий рух м’язів черевного преса на початковому етапі має бути нетривалим. Поступово час утримання випертого живота збільшується. Доцільними є лічба "про себе" або загинання пальців.

Вправа 2. "Динозаврик зголоднів"

Діафрагма піднята, живіт втягнутий. Ця вправа є відпрацюванням руху, протилежного тому, що застосовувався в попередній вправі (підтягування живота й утримання його в такому положенні).

Методичні рекомендації. Утримання живота в заданому положенні (випертому чи втягнутому) має тривати 5-6 секунд (лічба до 10 у помірному темпі), потім виконання вправ слід припинити і перейти до наступних.

Вправа 3. "Посмакуй повітря"

Сидячи на стільці (погляд спрямований вперед, руки вільно лежать на колінах), активно коротко вдихнути через ледве викритий рот. На вдих живіт має бути надутий. Видихаючи повітря, відпустити живіт.

Вправа 4. "Посмакуй повітря ще раз"

Вправа є протилежною попередній. Короткий активний вдих відбувається при піднятій діафрагмі, втягнутому животі.

Методичні рекомендації. Кожну вправу (3, 4) окремо повторювати 3-4 рази підряд. Слід звернути увагу дітей на те, що на вдих через трохи відкритий рот повітря проходить і через ніс. Ускладнення вправ відбувається за рахунок поступового доведення затримки дихання до 5-6 секунд при утриманні живота у відповідному положенні (випертому чи втягненому) після активного вдиху. Ці вправи можна виконувати стоячи чи лежачи на підлозі.

Вправа 5. "Здуваємо та надуваємо повітряну кульку"

Стоячи на підлозі чи сидячи на стільці, зробить

активний короткий вдих із випинанням живота. Затримати дихання і водночас підтягнути живіт (здути кульку). Відпустити живіт, видихнути.

Вправа 6. "Подивись навколо"

Під час спокійного ходіння на чотири кроки зробити вдих, на наступні чотири - видих (подивитись праворуч, подивитись ліворуч). Вправа виконується в помірному темпі.

Методичні рекомендації. Ускладнення цієї вправи відбувається шляхом скорочення вдиху і збільшення видиху. Наприклад, на три кроки - вдих, на п’ять - видих; на два - вдих, на шість - видих. Цю вправу краще за все виконувати під музичний супровід, зокрема, використовуючи добре знайомі дітям українські народні пісні "Щебетала пташечка", "Вербовая дощечка" тощо.

Вправа 7. "Обійми себе"

Ця вправа виконується сидячи на стільці або стоячи на підлозі. Під час глибокого-вдиху розвести руки в сторону, на видих обійняти себе за плечі (права рука на лівому плечі, ліва - на правому).

Методичні рекомендації. Глибокий повноцінний вдих у цій вправі поєднується з активним, менш тривалим видихом. Ця вправа допомагає дітям здійснювати самоконтроль за диханням: вдихати носом, видихати ротом.

Тренувальні вправи, що безпосередньо впливають на вироблення навички фонаційного дихання.

Вправа 8. "Не згаси свічечку"

Зробити активний вдих, намагаючись якомога більше набрати в легені повітря. Видихати повільно, випускаючи повітря через рот вузьким струменем.

Методичні рекомендації. На вдих відчути, як розширюються ребра (ніби піднімаються груди). На видих - ребра стискаються (груди опускаються). Повторити вправу 3-4 рази.

Вправа 9. "Перемагаючи спрагу"

Удаючи, ніби дуже хочеться пити, повільно, не поспішаючи, з 2—3 зупинками вдихати через ледь розтулені губи. Видихнути різко, 2-3 ривками, на склад [фу].

Методичні рекомендації. Для полегшення промесу вироблення повільного вдиху через щілину губів можна запропонувати дітям ніби пити повітря, яке ллється дуже вузьким струменем. Енергійний видих ривками стає можливим при поданні повітря животом.

Вправа 10. "Улюблені мамині парфуми”

Безшумно, ледь помітно коротко вдихнути через ніс. Затримати дихання і "про себе" лічити до трьох. Ще раз вдихнути і затримати дихання. Видихнути, плавно випускаючи повітря, широко відкривши рота, на склад [фа] кожною дитиною окремо.

Вправа 11. "Невдалий подарунок"

Вдихнути як у вправі «Улюблені мамині парфуми". Видохнути різко, вдаючи, ніби не сподобався запах парфумів.

Вправа 14. "Наче застудилися"

Затиснувши ніс пальцями і щільно стуливши губи, вдихнути. Ледь затримати дихання, повільно видихнути, трохи розкривши рота. (Відчути «опір»)

Вправа 15. "У захваті від повітряної кульки"

Прийнявши стійке положення стоячи, зробиш легкий короткий вдих через ніс із напівприкритим ротом, ніби ахнути. Видихнути після короткої затримки дихання, випускаючи повітря плавно, неперервним струменем зі звуком [с... с... с... ].

Полегшити виконання вправи і розуміння співу на опорі можна запропонувавши дітям спочатку вдавати захват і здивування від побаченої величезної, напрочуд чудової повітряної кульки, а потім стежити, як вона повільно здувається (ахнути - випустити повітря на [с.. .с.. .с...]).

Беззвучне тренування артикуляційного апарату

Беззвучні вправи спрямовані на вироблення чіткої дикції через розвиток рухливості мімічної мускулатури обличчя, м’язів шиї, ротової порожнини, губів, язика, нижньої щелепи, м’якого піднебіння з маленьким язичком..

Вправа 16. "Непереможний"

Розкрити рота вертикально. Кулаком надавити знизу на нижню щелепу, намагаючись закрити рота. Разом із цим тримати рот розкритим, опираючись. Відвести кулак, закрити рота.

Методичні рекомендації. Опір має відбуватися впродовж 3-4 секунд (рахувати про себе в помірному темпі до 5). З часом такий опір збільшується до 6-7 секунд.

Вправа 17. «Тоненька ниточка»

Витягнути стулені губи горизонтально, ніби в "ниточку".

Вправа 18. "Дражнимо мавпочку"

Підняти верхню губу так, щоб було видно зуби. При цьому верхня губа стає ніби квадратною.

Вправа 19. "Наче хобот"

Стулити губи і намагатися витягнути їх якомога більше вперед.

Вправи слід повторювати 3-4 рази підряд. Також можна час від часу пропонувати дітям виконувати ці вправи вдома перед люстерком.

Вправа 20. "Веселе цокотіння"

Чітко, активно відривати язика від твердого піднебіння. Дзвінкий звук, що при цьому створюється, схожий на цокотіння копит коней, є свідченням правильного виконання вправи.

Привертаючи увагу до дзвінкого звука, на початковому етапі не спід виконувати її надто швидко.

Звукові вправи на розвиток артикуляційного апарату

Під час виконання вправ цього розділу необхідного уникати напруження губ, язика, мімічних і жувальних м’язів, бо саме це не лише призводить до незрозумілої вимови, а й стримує, заважає природному звучанню голосу.

Робота над вправами починається в повільному темпі. Прискорення допускається за умови збереження чіткої та правильної вимови. Кожну вправу повторюють декілька разів. У повільному темпі дозволяється брати дихання в середині вправи, у швидкому - треба проспівувати чи проговорювати їх на одному диханні. Розпочинати працювати над дикцією доцільно на стакато, оскільки це сформує свідоме відчуття звукоутворення на диханні.

Ці вправи будуються на невеликих інтервалах. їх діапазон знаходиться в межах від прими (приспівування на одному звуці) до терції. При цьому найкраще застосовувати поступовий висхідний та низхідний рух.

Вправа 21. "Жу-жу-жу"

Методичні рекомендації. Розучування цієї вправи краще починати як приговорювання скоромовки в помірному темпі приблизно на форте. На склад жу.

Музикували в оркестрі діти:

Карл грав на чарівному кларнеті,

Кирило - на валторні,

На флейті - Алла,

А на роялі Лора грала.

Карл у Клари вкрав корали, а Клара у Карла вкрала кларнет. Якщо б Карл не крав у Клари корали, то Клара не крала б у Карла кларнет.

У Марфи немає арфи.

А у Степана – фортепіано.

А у Федота – фагота.

Лісова гама

До — у лісі лось трубив,

Ре — спів олень підхопив.

Мі — ведмідь ревів поважно.

Фа — виводив вовк протяжно.

Соль — мугикала лисиця.

Ля — їй вторила куниця.

Сі — підспівували білки,

на соснові сівши гілки.

До, ре, мі, фа, соль, ля, сі —

ноти вивчили усі.

Сі, ля, соль, фа, мі, ре, до —

не забуде їх ніхто.

То ж, малята, разом з нами

лісову співайте гаму.

Вправа 22. "Рись"

Методичні рекомендації. На початковому етапі виконання вправу доцільно будувати як діалог педагога і дітей:

Педагог (співає):

Бачиш,Ромцю! Люта рись...

Діти (всі разом): Р-р-р!

Педагог (співає):

М’ясо з’їла, кістку - гризь!

Діти (всі разом): Р-р-р!

Педагог (співає): Ромцю, Ромцю, стережись –

Педагог разом із дітьми (співають): Ти за ґрати не берись!

"Ричання" на тому ж самому звуці, на якому він закінчує спів; зміна нюансу ричання: від мецо-піано (маленька рись, яка лише хоче трішечки налякати) до форте (розлючена, голодна рись).

Вправи на кероване розслаблення.

Розвиток і збереження співацького голосу можливі за умови його перебування у вільному стані під час співу, уникнення так званого стану затиснення. На усвідомлення дітьми розслабленості окремих м'язів і спрямовані вправи цього розділу. Вони допоможуть досягти вільного стану м’язів при фонації. Ці вправи спід вставляти у виконання тренувальних вправ на дихання, звуковидобування, дикцію.

Вправа 23. "Несподівано заснули"

Ніби-то уві сні вільно опустити нижню щелепу. Затримати в такому стані декілька секунд. Повторити 2-3 рази.

Вправа 24. "Песик втомився"

Опустити голову, висунути з рота розслабленого язика, 2-3 рази шумно видихнути.