Гороскоп для педагогів на 2019 рік:

  Гороскоп – жартівливий. Проте у кожному жарті лише частка жарту.

ОвниОсь хто у 2019 році буде «командувати парадом». І ніхто вам у цьому не завадить: ні перевірка з МОН, ні шкільна адміністрація. Але не думайте, що це так просто зійде вам з рук: тепер будете змушені організовувати усі шкільні лінійки, конкурси та інші святкові заходи. Так що у новому році у вас з’явиться новий фукціонал.

ТільціПопереду у вас чарівний рік, хоча будьмо чесними – інакше у вас не буває. Навіть навчальний план, який розробили у Міносвіти, чудесним чином буде відкоригований. Там, мабуть, хтось почув ваші побажання. От би ще учні тішили гарною поведінкою…Але не буває всього і одразу – має ж хтось додати ложку дьогтю у вашу величезну бочку з медом. Тому без турбот не обійтися.

БлизнюкиЗірки радять педагогам-близнюкам терміново взятися за вивчення іноземної мови. Навіть якщо ви викладаєте алгебру чи біологію. Якщо ви і не станете перекладачем, нові знання обов’язково вам знадобляться за кордоном. Так-так, попереду майорить подорож або стажування – але точно за межами нашої країни.

РакиРік загалом буде вдалим, хоча учні, скоріш за все, влаштують вам кілька випробувань. Щоб, так би мовити, дати вам можливість продемонструвати моральну стійкість. Якщо захочеться усе покинути – не піддавайтеся негативним настроям, просто продовжуйте робити те, що робите. А після цього справи різко підуть вгору, адже не дарма кажуть, що найтемніша ніч перед світанком.

ЛевиУ 2019 році на вас чекає багато конкурсів та, можливо, навіть доведеться стати членом журі. Протягом року ви відчуватимете себе незамінною людиною – жодний відповідальний захід у вашому освітньому закладі не обійдеться без вашої участі. Клопотів чимало, зате слова вдячності, загальна повага та премія вам забезпечені.

ДівиКому-кому, а Дівам у 2019 році пощастить – їм підвищать зарплатню. Хоча є й погана новина – частину грошей доведеться пожертвувати на дрібний ремонт у класі. А загалом гарний буде рік – спокійний та плідний.

ТерезиУ цілому вас чекає вдалий рік. Навіть двієчники візьмуться за голову та почнуть штурмувати підручники. Не знаємо, як їм це вдаватиметься, але за старання підвищити оцінку на 1-2 бали варто, правда?

СкорпіониУ цьому році вам знадобляться ваша працелюбність та витривалість – на вас чекає багато роботи та турбот. Тішить те, що вони принесуть свої плоди у майбутньому. Якщо цього року вам світить атестація чи сертифікація, то сміливо беріться – усе пройде чудово. Та й учні потішать – гарні оцінки отримуватимуть навіть ті, від кого ви найменше цього чекали.

СтрільціУсі знають, що Стрільці обожнюють мандрувати. Нічого не заважає вам робити це навіть під час роботи – влаштуйте учням пізнавальні екскурсії, походи в музеї. Діти будуть у захваті, і ви потішите себе новими враженнями. Весь навчальний рік стане для вас та ваших вихованців гарною та захоплюючою пригодою.

КозерогиЄдине, що ви маєте пам’ятати протягом року – учні вас обожнюють. Проте водночас їх лякає ваша суворість та вимогливість. Спробуйте проявити більше м’якості та чуйності – вам сподобається. І ваше спілкування та взаємини перейдуть на новий рівень.

ВодоліїВідомо, що майже усі Водолії «літають у хмарах майбутнього» та вигадують черговий геніальний план, який вплине на все людство. Проте у цьому році доведеться спуститися з небес на землю та зайнятися своїми учнями. Тим паче, вам є чим з ними поділитися. Поділіться своїм креативом з іншими, навчіть їх бути вільними і навчіть розрізняти свободу від вседозволеності.

Риби У цьому році у вас є всі шанси отримати звання «Учитель року» або ще якусь дуже престижну премію. І це не дивно: хто ще стільки часу присвячує своїй роботі? Можна піти й іншим шляхом – почати займатися репетиторством, заробити купу грошей та нарешті полетіти у Мексику або Шрі-Ланку. Що б ви не обрали – ваші друзі, знайомі і навіть учні обов’язково вас підтримають.

  Відкрито першу онлайн-бібліотеку, де книги українських класиків зачитували ведучі, актори та музиканти

У бібліотеці автори проекту "СЛУХАЙ" наразі 100 творів – це проза та поезія українських класиків, а також сучасних письменників, які самі й займалися озвучкою. Зокрема це шедеври Івана Франка, Панаса Мирного, Валер’яна Підмогильного, Олени Теліги, Лесі Українки, Миколи Хвильового, Григорія Квітки-Основ’яненка та інших видатних українців.

Посилання тут

Як організовують і скільки платять за шкільні свята батьки за кордоном

Теми статті: батькам, вчителям, директорам, педагогіка партнерства, учням

15 Листопада 2018

Олег Твердь

3 736

0

В Україні організацією шкільних свят часто займаються батьки. Ба більше, саме вони нерідко є ініціаторами різних заходів. І коли справа доходить до збирання грошей, можуть виникати конфлікти. Так, наприклад, нещодавно  відбулося в одній із харківських шкіл – ученицю показово не пригостили тортом на святкуванні, бо її мама не здала коштів.

Журналіст “Нової української школи” зібрав досвід чотирьох країн, розпитавши матерів учнів та старшокласницю про те, як організовують та скільки платять за шкільні свята батьки за кордоном.

Іванна Величинська, мати чотирикласника (Вроцлав, Польща)

У школі Іванни батьки здають на початку семестрів близько 150-200 злотих, тобто 300-400 злотих на рік (близько 2200-3000 гривень). Ці гроші використовують на шкільні заходи, а також відвідини учнями театрів, музеїв тощо. Внески добровільні, втім у її школі всі батьки здають ці гроші. До того ж, цього року держава на кожного учня виділила по 300 злотих, які батьки могли використати зокрема й на ці внески.

В Іванни ще є донька, яка ходить у садок. Там теж є подібне збирання коштів, проте сума менша – 60 злотих на півріччя. Дехто з батьків не платить, проте, за її словами, на дітей не чинять жодного тиску через це.

На перших зборах когось із батьків призначають скарбника. Ця людина відкриває окремий рахунок спеціально для збору коштів. Такі рахунки безкоштовні в банках, жодних відсотків чи сплат немає.

“У нас навчальний рік починається із батьківських зборів. На них є листочок, де відзначені свята, які святкують в Польщі чи традиційно в нашій школі. Там позначені конкретні дати, коли цього року можливо святкувати ці свята. Цей листочок передають по класу і батьки записуються, хто яким святом хоче займатися”.

Батьки вирішують, що саме потрібно купити для певного свята. За словами Іванни, йдеться про невекі суми. Якщо ніхто з батьків не хоче займатись організацією якихось зі свят, то їх просто не буде. Також на цих зборах класна керівниця показує батькам план екскурсій, вистав тощо. Цей план обговорюють.

“Наприклад, минулого року я підписалася на День дитини. Я придумала, що подарувати, і дізналась скільки це коштуватиме конкретно на одну дитину. Тоді я запропонувала це решті батьків. Вони вже могли сказати, чи погоджуються. Якщо би хтось не погодився, то зазвичай мав би запропонувати альтернативу”.

На День дитини батьки домовились купити по дві повітряні кульки: одну – щоб школярі могли відпустити її в небо, загадавши бажання, другу – залишити собі. Ще одна мама, професійна фотографиня допомагала Іванні. Вона фотографувала свято, а потім надсилала фото решті батьків, які могли за бажанням роздрукувати їх. Тобто все свято обійшлося близько по 6 злотих з дитини – лише вартість кульок. Ці гроші також йдуть з тих, що батьки здавали на початку семестрів.

        

Фото: автор – Dubova, Depositphotos

Також двічі на рік у школі проводяться ярмарки: перед Різдвом та в кінці навчального року. Туди можуть прийти всі охочі. Батьки приносять зі собою їжу, зароблені кошти витрачають на потреби школи. Наприклад, школа Іванни вже другий рік збирає гроші на піч, щоб можна було проводити заняття з кераміки.

Оля Райжіс, мати першокласника (Лукан (Дублін), Ірландія)

Коли дитина йде в школу, держава виділяє певну суму. Наприклад, Оля отримала 110 євро (близько 3 520 гривень), що покрило близько 70-80% усіх витрат.

Загалом же Оля заплатила 120 євро (приблизно 3 850 гривень) за зошити, книжки та шкільні заходи. Також потрібно було купити спортивну та учнівську форми. Це все, що платять батьки.

“Моя дитина не бере з дому нічого крім олівця, пеналу і ланчбокса. Усе решта є в школі: зошити, книжки, кольорові олівці та папір. Є все, що треба”, – розповідає вона.

Фото: автор – Nadianb, Depositphotos

В організації шкільних свят батьки участі не беруть. “Якщо є якесь свято, – говорить Оля, – все організовує школа. Наприклад, нещодавно святкували Хелловін, то там була вечірка, піца, солодощі. І цим всім займається школа, ми ні копійки більше не платимо”.

Ще в тутешніх школах є перерви, на яких дітей годують. За це батькам не потрібно додатково платити. На малу перерву учні отримують молоко в паперовому пакеті з трубочкою, на велику – сендвіч і яблуко, банан чи ще якийсь фрукт. Щоправда, всі батьки додатково готують дітям обіди в ланчбоксах.

“Тут немає такого, щоб на якісь свята батьки окремо збирали гроші. Наприклад, не прийнято на 1 вересня нести вчительці квіти чи ще щось. Якщо хочеш, то можеш в кінці року віддячити їй подарунком. Але це ти робиш особисто від себе”.

В останній місяць навчання, у червні, школа возить дітей на екскурсії. Учні їздять, наприклад, у зоопарк або на водні гірки. Попередньо батьки підписують згоду на те, щоб їхні діти кудись поїхали. За це теж додатково не платять.

Також школа організовує різноманітні заходи впродовж року. Наприклад, спортивні змагання з батутами та надувними замками.

“Якщо ти кудись свою дитину не відпускаєш, – в басейн чи на якесь свято, – вона просто не йде і все”.

Юля Смаль, мати семикласників (Пінху, провінція Чжецзян, Китай)

Є різниця між святами в державних китайських школах і приватних. Діти Юлі вчаться у приватній канадсько-китайській міжнародній школі, тому вона платить за їхнє навчання.

“Свята у школах відрізняються від загальноприйнятих у Китаї, – розповідає Юля. – Але загалом є однакові тенденції. Наприклад, уряд централізовано не рекомендує школам святкувати Хелловін. Тому школи шукають якусь заміну. Наприклад, у моїх дітей був День національного костюму. Вони вибирали собі націю, відповідно одягались і мали таке альтернативне свято”.

За її словами, організація шкільних свят доволі схожа на українську. Вона підкреслює, що китайські батьки самі охоче залучаються до позакласних активностей: “Там, де вже українські батьки, можливо, обурювались би, китайські беруться дружно і затято всією родиною виконувати всі ці завдання з підготовки свят”.

Відмовитись від якогось свята батькам складно, але можливо. “Можна і прогуляти, і відпроситися. Я беру на озброєння політику ігнорування”, – ділиться Юля з усмішкою.

На концерти та інші шкільні заходи ходять багато людей. За словами нашої співрозмовниці, всі бабусі-дідусі-сусіди. Це вона називає особливістю китайського життя.

За весь час навчання Юліних дітей додаткові гроші у школі збирали лише один раз. Ще в початковій школі класовод збирала кошти на декорування класу. Йдеться про близько 500 гривень.

Також, у Китаї вітаються подарунки викладачам. Проте у приватних школах їх дарують з власної ініціативи, на таке гроші колективно не збирають.

“На День вчителя моветон – прийти без квіточки чи цукерочки. Ще можна обрати якусь іграшку чи букет з плюшевих ведмедиків. Якусь дрібниця, але обов’язково мусиш принести”, – пояснює Юля.

Водночас, у державних школах батьки збирають гроші на подарунки, на дні народження та різні заходи.

“Я не можу сказати, скільки само. Тут дуже драматична градація: якщо школа краща, то і сума більша. Якщо ж школа гірша, то можуть і нічого не здавати”.

Луїза Камельчук, старшокласниця (Флоренс, штат Кентукі, США)

У школі Луїзи відбувається багато спортивних змагань з баскетболу, бейсболу та американського футболу. Останні змагання наймасовіші, оскільки батьки приходять на кожну гру.

“Батьки не організовують цих заходів. Все організовують учні або вчителі”, – каже Луїза.

Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos

Раз на місяць батьки зустрічаються з вчителями та директорами. Ці зустрічі називаються Site Based Decision Making Council (Шкільна рада з ухвалення рішень – ред.). На цих зустрічах, наприклад, обговорюють шкільний дрескод: “Минулого року ми не могли носити у школі шорти, а на цих зустрічах вирішили, що цього року вже можна”. Після зустрічей є детальні письмові звіти.

За словами школярки, найбільше організацією заходів займаються самі учні. Вони обирають, якою буде тема випускного чи інших танців. Батьки тут участі не беруть – ні організаційної, ні фінансової. За все платить школа.

Двічі на рік уся школа збирається в спортзалі. На цих зустрічах учні грають у різні ігри, які допомагають краще познайомитись одне з одним. Кожен клас отримує свою тему – Америка, ковбої, Гаваї тощо – і готує виступ.

“Підручники в нас дуже старі і погані, – ділиться Луїза. – Ми рідко купуємо нові, десь раз на пару років. Але цього року стараються всіх забезпечити комп’ютерами – зараз кожен клас має свої комп’ютери. Також у нас є три 3D-принтери та курси, де вчать 3D-друку. Ще є курси з Photoshop та Java”.

На що батьки здають гроші, так це на спортивні гуртки. Щоправда, участь у спортивних командах добровільна, і є багато школярів, які не є членами жодної з команд. Наприклад, у гуртку Луїзи збирають 300 доларів (близько 8400 гривень) на рік. Ці гроші йдуть на оренду автобусів та житла для поїздок на змагання.

Також, якщо команді потрібні гроші на нові шоломи чи ще якусь екіпіровку, то батьки можуть дати дітям коробку шоколадок. Згодом учні продають ці шоколадки, а батьки пишуть про це у фейсбуці та й самі купують солодощі.

Олег Твердь, “Нова українська школа”

Цей матеріал представлений ГО “Смарт освіта” в рамках проекту “Програма сприяння громадській активності “Долучайся!“, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерiв i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Титульне фото: автор – AlexLipa, Depositphotos

Три креативні способи інтеграції онлайн-сервісів в урок

Теми статті: базова освіта, вчителям, змішане навчання, історія, література, математика,профільна освіта

28 Грудня 2018

Марина Дорош, Роман Шутов

1 527

0

Намалювати 3D-модель піраміди, розробити ментальну карту про Універсали Центральної Ради чи створити Фейсбук-сторінку літературного героя – ці та інші варіанти застосування онлайн-сервісів допомагають подати навчальний матеріал у цікавому форматі, а також формують в учнів критичне мислення. Розповідаємо про кілька ідей, як онлайн-інструменти можна змістовно вплести в уроки з різних предметів.

У жовтні-листопаді 2018 року тривав конкурс серед учителів на найкраще застосування онлайн-інструментів, організований Українським інститутом медіа та комунікації. У ньому взяли участь 165 вчителів із 70 міст та сіл України. Учасники наводили приклади інтеграції зі свого досвіду та описували навчальні ситуації, в яких вони використовують онлайн-сервіси. Як виявилось, найпопулярнішими ресурсами серед педагогів, які взяли участь у конкурсі, є:

• LearningApps – сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи;
• Сервіси Google: карти, презентації, Google Sites, додаток Google Arts & Culture тощо;
• інтерактивні дошки Padlet, Linoit;
• Kahoot – сервіс для створення інтерактивних навчальних вправ;
• Генератори QR-кодів (Plickers, qrcoder.ru);
• Wordart, Wordle – сервіси для створення хмаринок слів;
• Geogebra – для викладання математики;
• YouTube – для перегляду роликів за темою уроку та завантаження створених учнями робіт.

Рідше траплялись такі інструменти як Canva (для візуалізацій), Timeline, ThingLink (дозволяють додавати на фото текст та інтерактивні мітки), Ourboox (електронна книжка), Icograms 3D Map Designer, додаток доповненої реальності Futurio, Mindmeister для створення ментальних карт, PhET для інтерактивних симуляцій, Glogster для інтерактивних презентацій, а також ресурси з медіаграмотності МедіаДрайвер та гра Медіаграмотна місія.

Журі обрало п’ять найкращих робіт (список переможців тут), віддаючи перевагу тим варіантам, де запропонована вдала інтеграція у зміст навчального матеріалу та розвиток критичного сприйняття інформації. Ці учасники одержать призи та сертифікати, а в школу вчительки-переможниці завітала експертка з нових медіа Марія Жданова з майстер-класом для учнів (вона створила із ними онлайн-проект).

Пропонуємо кілька прикладів завдань від переможців конкурсу.

Історія України

Наталя Понежа з міста Першотравенськ, яка посіла перше місце, переконана: уроки історії мають широке поле для застосування онлайн-інструментів. Сервіси допомагають працювати із різними історичними джерелами (зокрема й медіатекстами), вчитися візуалізовувати інформацію, створювати медіапродукти та формувати власний погляд на неоднозначні сторінки української і всесвітньої історії.

У 10 класі пані Наталя організувала для учнів квест “Невідоме про відомих”. Команди учнів працювали з ім’ям одного з видатних діячів українського національно-визвольного руху. Як результат роботи вони повинні були створити картинку-мотиватор (через спеціальний сервіс), онлайн-карту з мітками за допомогою Google-maps, коротку замітку в газету (наприклад, в уявні більшовицьку та польську), скласти запитання для інтерв’ю та добірку зображень для кліпу з відомої пісні (яка б асоціювалась із цим діячем).

Вчителька робила заготовки до окремих завдань, використовуючи можливості спільної роботи у хмарних сервісах Google, або давала учням необхідні посилання чи готові завдання (наприклад QR-коди, які треба було відсканувати). Повністю всі завдання квесту та деякі роботи учнів можна побачити тут.

Під час вивчення іншої теми – “Універсали Центральної Ради” – учні за допомогою Mindmeister складали ментальні карти про причини, зміст та наслідки універсалів. Результат роботи є тут. Також вони складали сенкани до поняття “І або ІІ Универсал” та розміщували свої варіанти на онлайн-дошці за цим посиланням.

Або ж, застосовуючи зворотний пошук зображень Google, визначали, хто зайвий у портретній галереї діячів Української революції(пропонується 6 портретів, треба віднайти зайву людину). Повний конспект уроку про Універсали є тут.

Зарубіжна література

“Останнім часом на уроках зарубіжної літератури я стала використовувати такий вид роботи, як створення Фейсбук-сторінки письменника чи літературного героя, – розповідає Інна Сорока з Сум, яка посіла четверте місце. – Опрацювавши вдома біографію письменника, на уроці діти заповнюють уявну сторінку, акцентуючи увагу на тому, що цікавило письменника, з ким він дружив, чим захоплювався, що було найбільшою перемогою чи поразкою у житті. Моя мета - щоб учні зрозуміли, що письменник - насамперед людина”.

Заповнюючи сторінку, каже пані Інна, діти висловлюють власне ставлення до письменника, знаходять цікаву інформацію, сперечаються, приходять до спільного висновку. Також створюють такі сторінки для характеристики образів твору: потрібно не тільки розповісти про героя, а висловити особисте ставлення до нього, проаналізувати вчинки персонажа.

Онлайн-дошку Linoit вчителька використовує для організації спільної роботи, генерування ідей та обміну інформацією. Наприклад, на уроці позакласного читання в 9 класі за “Джейн Ейр” Шарлоти Бронте учні об’єдналися в групи, кожна отримала завдання: використовуючи стікери на онлайн-дошці, відповісти “Що я зрозумів, прочитавши твір” і “Читаючи твір, я відчуваю…”. Потім, перейшовши за посиланням на гугл-презентацію, діти створювали слайд спільної презентації, попередньо опрацювавши матеріал за змістом роману.

Під час вивчення творчості китайського поета Ду Фу пані Сорока запропонувала учням ознайомитись із біографією письменникам з електронної книжки, яку підготувала учениця в сервісі Ourboox.

Інна Сорока також заохочує дітей створювати плейкасти, мультимедійні листівки та презентації у сервісі Prezi - для висловлення вражень від прочитаного твору.

Геометрія

Світлана Попель із села Вишнівчик Тернопільської області, яка посіла третє місце в конкурсі, зазначає: “Онлайн-інструменти роблять урок цікавим, видовищним, є багато можливостей сприяти активному засвоєнню знань, легко впроваджувати рольові ігри та елементи геймифікації, комфортні умови для групового та індивідуального навчання”. Вона навела приклад розробки уроку на тему “Піраміда”.

Урок відбувався як веб-квест, створений на сайті Google. Учні протягом всього часу працювали онлайн, об’єднавшись у групи. Для своєї віртуальної подорожі вони отримали карту, за допомогою якої відвідали чотири “печери”:

• теоретичну, де мали змогу вивчати новий матеріал в ігровій ситуації, створеній за допомогою LearningApps.org;
• електронну бібліотеку – для пошуку потрібних знань (тут також розміщена інформація з кібербезпеки);
• експериментальну, де за допомогою вчительської інструкції навчилися створювати 3D- модель п-кутної піраміди d сервісі GeoGebra;
• практичну – тут групи розв’язували задачі за допомогою онлайн-калькуляторів і отримані відповіді заносили до гугл-форми.

Під час подорожі групи виконували інтерактивні вправи, створені в LearningApps.org, після правильного розгадування пазлу вони могли побачити відеоролик про сакральне значення пірамід. Результатом навчання була заповнена скріншотами виконаних вправ онлайн-стіна Padlet, спільна гугл-презентація знайомства команд, а також таблиця з результатами виконаних задач.

Світлана Попель розповіла про ще один приклад застосування інформаційних технологій – під час тріарного інтегрованого онлайн-уроку.

Тріарний урок – побудований на основі міжпредметних зв’язків із метою інтеграції знань із кількох навчальних предметів; проводять спільно три вчителі за умови спільного використання ІКТ.

Учитель історії запропонував обрати тему “Історія олімпійських ігор”. Учитель математики визначився з дотичною темою – “Розв’язування вправ на використання властивостей множення раціональних чисел”. А учитель англійської мови повідомила, що учні обговорюватимуть запропоновані теми англійською мовою. Отже, тема тріарного уроку – “Історія виникнення олімпійських ігор. Розв’язування вправ на використання властивостей множення раціональних чисел”.

Математична частина уроку відбувалась в онлайн-трансляції з Вишнівчицької школи. Спершу учні отримали шаблони із критеріями для самооцінювання. Потім відбулася інтелектуальна розминка за допомогою гугл-презентації, після чого учні в парах розв’язували інтерактивний пазл — у відеокліпі Піфагор продиктував учням задачу, яку вони мали розв’язати.

Відтак учні об’єдналися в п’ять груп, кожна з яких узяла участь у “математичному п’ятиборстві”, розв’язуючи задачі з “олімпійським” змістом. У кожної групи була своя задача. Після розв’язання задач групи звітували про результати своєї роботи і занесли їх у спільну таблицю Google.

Завершивши оцінювання математичної частини уроку, учні “опинилися” у Відкритій школі ІКТ на платформі Moodle з усіма завантаженими файлами, що використовувалися під час уроку, для проходження підсумкового спільного “Олімпійського” тестового завдання. Повністю схема уроку тут.

Конкурс “Ефективне застосування онлайн-інструментів на уроці” відбувся за підтримки WEASA 2018 Small Grants Program, що імплементується Коледжем Європи у Натоліні в рамках проекту WEASA

Марина Дорош, Роман Шутов, спеціально для “Нової української школи”